Дрогобицька спеціалізована школа №2. Натисніть зображення для короткого інфо

 

Неділя, 17.12.2017, 07:23 

 

Дрогобицька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №2 

 

 Дрогобицька спеціалізована школа №2
Головна | Мій профіль | ВихідВи увійшли якГость Група "Гости" | RSS

Login form
Меню сайту
Мова сторінки
Пошук по сайту
Календар
«  Лютий 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728
Статистика
Locations of visitors to this page




Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Лічильник
Зареєстровано на сторінці
Всьго: 163
Нових за місяць: 3
Нових за тиждень: 0
З них
Адміністраторів: 2
Модераторів: 0
Провірених: 0
Звичайних користувачів: 161
З них
Хлопців: 80
Дівчат: 83


Головна » 2017 » Лютий » 8 » Українське ретро Богдана Весоловського повертається
21:42
Українське ретро Богдана Весоловського повертається

Загадковий, ностальгійний світ ретро-мелодій... Музика настрою, і музика для настрою... Сентиментальні тексти, оздоблені танцювальними ритмами танґо, фокстроту, повільного вальсу створюють особливу неповторну атмосферу, що кличе нас у минуле – на відстань кількох поколінь...

Третього лютого наші старшокласники, вчителі, численні гості мали змогу здійснити уявну мандрівку у Львів тридцятих років минулого століття. В актовому залі Дрогобицької спеціалізованої школи №2 відбувся вечір ретро-музики композитора Богдана Весоловського, якого називають батьком української естрадної музики, хоча в силу історичних обставин зараз це ім’я відоме в Україні далеко не всім. Тому подаємо невелику біографічну довідку про композитора..

«Народився Богдан Весоловський 30 травня 1915 року в столиці Австрії Відні. Після Першої світової війни родина переїхала до Стрия. Здобувши початкову освіту, Богдан Весоловський вступив до Стрийської гімназії. Одночасно навчався у філії Вищого музичного інституту ім. Миколи Лисенка. Вправлявся у грі на фортепіано, робив перші спроби в композиції. З друзями організували капелу “Ревелірс”, яка виступала в клубах і на святкових заходах у Стрию.

Після закінчення гімназії 1933 року Богдан вступив на правничий факультет Львівського університету, але музику не покинув – навчався у Вищому музичному інституті ім. Миколи Лисенка. В цей час разом зі скрипалем Леонідом Яблонським (Ябцьо) і акордеоністом Анатолієм Кос-Анатольським входив до складу популярної на той час молодіжної «Джаз-капели Яблонського» (солістка Ірина Яросевич). У програмі оркестру були й твори Богдана. Першим шлягером, який приніс популярність Б.Весоловському, звичайно ж, було танго, яке він написав у далекому 1934 році. Тоді композитору було лише дев’ятнадцять, і він одразу ж став зіркою. Це танго «Ти і твої чорні очі». За ним були створені ще два шедеври: «Усміх» та «Прийде ще час». Вони зробили справжню музичну революцію у міжвоєнному Львові.

Здобувши освіту, 1938 року Богдан Весоловський поїхав працювати на Закарпаття, але через політичні обставини повернутися до Львова вже не зміг. З початком Другої світової війни Весоловський виїхав до Відня, де вступив до Консульської академії в надії, що його знання дипломата послужать вільній українській державі. Тут познайомився зі своєю майбутньою дружиною, донькою відомих громадських діячів Олени та Миколи Залізняків. Перші роки подружнього життя припали на воєнне лихоліття. Під час бомбардування, втративши все майно, з двома малолітніми синами Остапом і Юрієм виїхали з Відня й опинилися в американській зоні окупації. Богдана призначили урядовцем прикордонної контрольної служби між Австрією та Німеччиною. Перебуваючи на цій посаді, Весоловський допоміг багатьом українцям перейти кордон, врятуватися від більшовицької навали.

У 1949 Богдан Весоловський з сім’єю емігрував до Канади. Жив у Монреалі, де спочатку отримав роботу в кооперативі музичних інструментів, потім працював на Канадському радіо, а згодом очолив українську секцію міжнародної служби «Голос Канади».

У 1968 році Весоловський відвідав Україну, як представник Канадського радіо. Тоді він побував у Львові, зустрівся зі своїми родичами та давніми приятелями, у Каневі відвідав могилу Тараса Шевченка.

Помер Богдан Весоловський 17 грудня 1971 року в Монреалі. Заповів, щоб його прах спалили, а урну поховали у Стрию. Дружина виконала його волю. Прах композитора перевезли до Стрия і поховали в родинному склепі поблизу місця вічного спочинку визначних діячів Стрийщини – Остапа і Нестора Нижанківських, Ольги Бачинської.

У творчому доробку Б.Весоловського близько 130 пісень із надзвичайно душевними, зворушливими мелодіями, багатством музичних мотивів, влучним добором текстів О.Олеся, В.Сосюри, М.Рильського, В.Симоненка, Г.Чубач та ін. Багато пісень Весоловський написав також на власні тексти, які жанрово і тематично належать до любовної лірики.»

Ініціатором шкільного свята «Ти танґо заспівай мені» була вчителька німецької мови нашої школи Галина Остапівна Дячок. Вона довгі роки активно і скрупульозно збирає й популяризує матеріали, пов’язані з родиною Весоловських. І це не випадково. Походить Галина Остапівна з відомого на Західній Україні роду Охримовичів, котрі були в родинних зв’язках із славетною співачкою Соломією Крушельницькою, родиною композитора Остапа Нижанківського. А найголовніше те, що дідусь Галини Остапівни по батьковій лінії Дам’ян Охримович і мама Богдана Весоловського Марія Охримович-Весоловська були рідними братом і сестрою. До того ж, останні роки свого життя мама композитора Марія Весоловська провела в Дрогобичі в затишному будинку на вул. Карпатській, де сьогодні проживає наша Галина Остапівна. У цьому помешканні збереглися дерев’яні вироби, зроблені руками Марії Весоловської, записничок з її віршами та афоризмами, листи з далекої Канади від родини Богдана Весоловського. Про все це і розповідали глядачам племінниця Богдана Весоловського Галина Остапівна Дячок, її рідна сестра Христина Охримович, наша гостя зі Стрия, дослідниця творчості композитора Лідія Ковальська.

Пісні Богдана Весоловського співали Богдан Гой, Анастасія Мхітарян, квартет у складі Оксани Кіліян, Юлії Михайлишин, Лесі Лучків, Галини Процикевич (керівник – Орест Мурза), гурт імені Альфреда Шраєра (соліст – Йосиф Карпін), студенти Дрогобицького музичного училища ім.Василя Барвінського Христина Шкелебей, Мар’ян Подоляк, Софія Федотова (керівники - Лідія Хороб і Наталія Цейхмейстер, партія фортепіано – Олена Частікова). Танцював зразковий ансамбль сучасного танцю «FREE DANCE».

Режисер свята – Ігор Качмарик. Вели програму Ігор Качмарик та Ірина Фіголь.

Богдан Весоловський завжди оспівував любов – любов до рідної землі, любов до людей. Своє життя він поклав на вівтар української пісні. Композитор пройшов житєвий шлях із іменем Бонді. І, як свого часу зазначив дослідник його творчості Ігор Осташ, можна пожартувати, що ми творимо сучасну українську «бондіану». Для декого це може здатися «неформатом», але наша думка така: за музикою Весоловського – майбутнє. Вже прийшов час, щоб ім’я нашого славного земляка записати золотими літерами в історію української культури.

Ігор Качмарик

Переглядів: 208 | Додав: Вчитель | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017